Згурівська громада вшанувала пам’ять загиблих у Другій світовій війні та сучасній боротьбі за Україну
Є дні, коли час ніби сповільнюється, і пам’ять стає особливо відчутною — 8 травня саме такий. День, коли червоний мак на грудях нагадує не лише про минуле, а й про ціну миру, який людство виборює крізь біль і втрати.
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років — це не просто історична дата. Це жива пам’ять про мільйони людських доль, про мужність, самопожертву й незламність тих, хто став на захист рідної землі. Це день скорботи за всіма, чиї життя були обірвані війною, і день вдячності тим, завдяки кому ми маємо можливість жити під мирним небом.
Сьогодні в Згурівці біля Меморіалу Слави зібралися представники влади, трудових колективів та громадськість, аби схилити голови у пошані перед героями минулого і сьогодення. Перед тими, хто боровся з нацизмом у роки Другої світової війни, і перед нашими сучасними захисниками, які нині віддають життя за свободу та незалежність України.
Українська земля пам’ятає страшні рани війни — спалені села, зруйновані міста, мільйони невинно загиблих. І сьогодні історія болісно перегукується із сучасністю: українці знову змушені боронити свою державу від жорстокого ворога, знову платячи надвисоку ціну за право бути вільними.
У своїй промові заступник селищного голови Лариса Мельник наголосила, що війна завжди залишає по собі біль, втрати й незагойні рани, а пам’ять про тих, хто віддав життя за мирне майбутнє, має жити у серцях наступних поколінь.
Присутні спільно помолилися за душі полеглих воїнів та всіх невинних жертв війни. Молебень за упокій відправив священнослужитель Олег Селедуєв.
Особлива атмосфера панувала цього дня біля Меморіалу Слави — тиша, сповнена болю й вдячності, щирі емоції та світла пам’ять, яка єднає покоління. У хвилині мовчання кожен подумки дякував тим, хто виборював мир тоді і боронить Україну сьогодні.
На знак шани та вдячності учасники заходу поклали квіти до підніжжя пам’ятника.
Пам’ятаємо. Шануємо. Перемагаємо
