Згурівська громада провела в останню путь свого земляка — Сергія Анатолійовича СМІЛОГО.
Війна щодня приносить біль у наші домівки… Щодня хтось із надією чекає дзвінка, звістки чи зустрічі з рідною людиною. Та, на жаль, не всі ці очікування здійснюються… Війна забирає найкращих — тих, хто став на захист України, своїх родин і нашого майбутнього.
Сьогодні Згурівська громада провела в останню путь свого земляка — Сергія Анатолійовича СМІЛОГО.
Цей день став болючим для всіх, хто знав Сергія, хто працював із ним, жив поруч чи просто перетинався у житті. Рідні, близькі, друзі та жителі громади зібралися разом, щоб віддати йому останню шану, підтримати родину та провести Захисника, схиляючи голови у скорботі й вдячності.
Сергій став на захист України у вересні 2024 року. У мирному житті він був працьовитою та щирою людиною, добрим і чуйним серцем. Турботливий чоловік, люблячий батько, відданий син — таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних і всіх, хто його знав. Його поважали за людяність, відкритість і готовність прийти на допомогу.
Неможливо знайти слова, які б втамували цей біль і полегшили гіркоту втрати… Скільки ще випробувань принесе ця війна, скільки ще втрат доведеться пережити…
У ці скорботні хвилини ми разом із рідними Сергія розділяємо їхній біль, підтримуємо та щиро співчуваємо.
Ця війна має надто високу ціну — ціну людських життів, зруйнованих доль і невимовного болю… Ми повинні пам’ятати кожного, хто віддав своє життя за Україну, берегти цю пам’ять і передавати її далі. Сьогодні, як ніколи, важливо триматися разом, бути єдиними, підтримувати одне одного і знаходити сили жити та боротися далі — заради майбутнього, за яке вони віддали своє життя.
Схиляємо голови у глибокій скорботі…
Вічна і світла пам’ять Герою…
