Вічна слава мужньому Захиснику. Герої не вмирають!
Наш досвід війни… У кожного свій. Скільки людей його пережили! Всі ми - хто залишився вдома, чи змушений поневірятися світами, нині живемо звістками з війни, молимося за наших захисників, просимо у Бога дати їм могутньої, незламної сили, аби перемогти нечисть, цього ненажерливого монстра, котрий століттями намагався нас підкорити і знищити.
Ми хоронимо наших хлопців вже майже чотири роки російського вторгнення… І сьогодні знову Згурівська громада провела останньою земною дорогою свого Героя, свого Захисника Назарія Бондаренка.
У липні 2024 року Назарій добровільно став до лав захисників, щоб боронити Україну. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїй честі, своїм побратимам. 2 жовтня того ж року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині, Назарій зник безвісти.
Місяці тривог і болісного чекання. Надія жила в серцях рідних, поки не стало відомо найтяжче – після процедури ідентифікації підтвердилося: солдат Бондаренко Назарій Євгенович загинув. Скільки планів та мрій, яким не судилося втілитись... На вівтар свободи і незалежності, вільного та світлого майбутнього Української держави він поклав найдорожче – власне життя!
У скорботі й глибокій шані схиляємо голови перед світлою пам’яттю Назарія. Він віддав життя за кожного з нас, за свободу, за рідну землю. Пам’ятаймо, якою ціною зустрічаємо кожен новий день у вільній Україні! Будьмо гідними наших Героїв. Допомагаймо воїнам зі всіх сил, бо не маємо іншого шляху, щоб Перемогти та вижити на рідній землі. Вічна слава мужньому Захиснику. Герої не вмирають!
