ЩЕ ОДНА НАДІЯ ЗГАСЛА…
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Кожен день ми прокидаємося з надією, що ті, кого любимо, повернуться додому живими.
Ми хочемо йти по світу без тіні страху. Ми хочемо життя, де неба блакитне, а земля - золота пшениця. Де дні не вимірюються кулями, сиренами, зниклими безвісти і загиблими. Де кожен день - подарунок, а не випробування. І так хочеться, щоб наші рідні повернулися додому і ще набутися на цьому світа разом…
Та серед нас вже надто багато тих, кому болить найдужче. Бо те, непоправне вже сталося з ними - війна відібрала життя у найрідніших. Сьогодні ще один син України, наш земляк – НОВИК Костянтин Миколайович, житель Згурівки, повернувся додому «на щиті».
Траурна церемонія прощання відбулася на центральній площі Згурівки. Жителі громади навколішки проводжали свого Героя в останню путь, тужливо хрестилися, зустрічаючи труну, покриту синьо-жовтим прапором.
Ми втрачаємо найкращих, найсміливіших та безстрашних наших Воїнів. Невимовний біль батьків, які втратили сина… Світла пам'ять про Костянтина – доброго, щирого, відважного сина України житиме в наших серцях.
Схиляємо голови у скорботі й щиро співчуваємо батькам, всім рідним, близьким, та всім, кому смерть Героя пече невимовним болем. Віднині його ім’я вписане у безсмертну книгу звитяги українських новітніх Героїв. А в шумі вітру, у тихому шелесті тополь, у синьому небі над рідним селищем – відлунюватиме його віддане серце, що любило життя, людей і Україну.
Вічна пам'ять і шана Герою!
