Небезпека для саду, шкідник Оленка волохата (бронзівка волохата) (Олёнка мохнатая)
Проведеним спеціалістами відділу захисту рослин та прогнозування моніторингом садів встановлено, що жарка погода 4 п’ятиденки квітня сприяла дружньому виходу з місць зимівлі жуків оленки волохатої. В області спостерігається утворення осередків високої чисельності фітофага – до 10 екз./дерево, та пошкодження ним квіток та бутонів, зокрема, яблуні, ще до їх розпускання.
Оленка виїдає на квітках пиляки і маточки, пелюстки, а іноді за високої чисельності – і зав’язі та молоді листки. Пошкоджує різноманітні квітуючі рослини (озимий ріпак, плодові, зернові, овочеві, ягідні та декоративні культури). На ніч та в періоди ускладнення погодних умов (дощі, похолодання) ховаються в ґрунт. Найбільш шкідливі навесні, хоча період льоту триває до червня, а іноді й пізніше. Особливо сильні пошкодження наносить в посушливі роки.
Висока рухливість комах, часта зміна ними місць живлення потребують проведення постійного моніторингу. Боротьба з оленкою волохатою може проводитися механічним або хімічним методами. Механічний можна застосовувати в приватних домогосподарствах за невеликої кількості об’єктів, які необхідно захистити – дерев, кущів або інших рослин. Полягає він у збиранні або струшуванні жуків на поліетиленову плівку та наступному знищенні. Щоб жуки не злітали, обов’язково слід провести обприскування холодною водою. Краплі води концентруються на волосках, внаслідок чого жуки втрачають рухову та льотну активність. Також жуків можна збирати у пастки – яскраво-сині або фіолетові ємкості, оскільки їх приваблює синій колір.
Ємності розкладають під деревами, біля квітучих рослин та заповнюють холодною водою або водою, з розчиненим у ній одним з дозволених інсектицидів.
У виробничих умовах доцільно використовувати хімічний метод – обприскування посівів та інших угідь зареєстрованими інсектицидами .
У плодових насадженнях проти оленки волохатої застосовують препарати: Каліпсо 480 SC, КС (0,2-0,3 л/га) та Маврік, ЕВ (0,2-0,6 л/га), які безпечні для бджіл, що дає змогу проводити обприскування також під час цвітіння дерев, та ефективні від низки інших комах-шкідників саду, а саме: садових довгоносиків (брунькоїдів, квіткоїдів) та трубковертів (казарок, букарок), листовійок, плодового пильщика, попелиці.
Заходи захисту слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, суворо дотримуючись вимог санітарної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища, а також ст. 4 ЗУ «Про захист рослин» (суворе додержання регламентів застосування засобів захисту рослин; збереження корисної флори і фауни; недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин; екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів). На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.
Не менше, як за дві доби, а при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах - за три доби, про час та місце проведення обприскувань попереджають органи місцевого самоврядування, населення та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від площ, які планується обробляти.
Головний спеціаліст відділу захисту рослин та
прогнозування управління контролю в сферах
насінництва та розсадництва, карантину
та захисту рослин ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Василь Журавський
