Навіки до рідного дому повернувся воїн Збройних сил України, згурівчанин Богдан СМІЛЯНИН
Четвертий рік пекучого болю і щоденної боротьби за життя. Війна ставить свої вимоги… Розлука довга і болюча. Битва кривава, не на життя. На смерть. Бо за плечима Синів - Жінка... Мати... І линуть до небес їхні стражденні душі.
Незліченні хрести, прапори над могилами тих, хто повернувся на щиті додому... Горе, образа і печаль не відпустять і не стануть меншими для родини, бо на білому світі скінчився земний шлях єдиного сина.
Згурівська громада в жалобі. Навіки до рідного дому повернувся воїн Збройних сил України, згурівчанин Богдан Богданович СМІЛЯНИН. Повернувся, аби навіки спочити у рідній землі.
Богдан був не просто воїном – він був нашим земляком, нашим другом, люблячим сином. Він мріяв повернутися додому, доглянути в старості батьків, одружитися, виховати дітей, будувати мирне життя. Та не судилося ...
Клята війна безжально обірвала молоде життя. Навіки 27...
Нехай добрий, світлий спомин про мужнього захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав і любив нашого Героя. Сумуємо разом із вами, низько схиляємо голови в скорботі!
Спочивай з миром, воїне!
