Ще один синьо-жовтий стяг замайорить над могилою українського Героя…
Згурівська громада сьогодні в жалобі. Стукіт молодого серця Владислава Галіцина назавжди зупинила безжальна війна… З гірким сумом, болем та слізьми, стоячи на колінах, жителі громади прощалися із своїм Захисником, вірним сином України. Мужній воїн поліг за свою державу та наш спокій. Він був вірний військовій присязі, з честю і гідністю виконав свій громадянський та військовий обов’язок, до останнього подиху вірив у Перемогу.
Завдяки йому та таким як він, що не вагаючись та не роздумуючи пішли захищати Батьківщину від російського агресора, ми тут, в тилу виховуємо дітей, працюємо, підтримуємо армію, просто живемо…
Ми боремось, ми втрачаємо! Ми тужимо і пам’ять наша міцна. Наш священний обов’язок – навіки зберегти її про тих, хто загинув, відстоюючи зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу.
Вклоняємось Герою за те, що мужньо захищав від ворога свою країну, громаду і кожного з нас. Дякуємо за те, що боронив наші мирні дні й тихі ночі. Нехай добрий та світлий спомин про славного Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в нашій пам’яті. Висловлюємо щирі співчуття родині, бойовим побратимам, друзям і близьким військовослужбовця та розділяємо їхню неповторну втрату.
Низький уклін Герою, якого забрали небеса! Вічна пам’ять і шана нашому відважному Воїну!
