Битва – заради України! Полум’я війни - наша сувора реальність…
Ми прийшли до розуміння того, що за всі наші зусилля, за нашу боротьбу, за наші успіхи і поразки, життя вимагає страшної плати. Плати людськими життями.
Герої вмирають…, розриваючи серця своїх рідних і друзів… Звичайні люди з їхніми мріями та планами, які в мирному житті були такі далекі від військової справи.
Сьогодні Згурівська громада провела в останню земну дорогу мужнього воїна, Кравчука Віталія Юрійовича, механіка-водія танкового батальйону Збройних сил України, серце якого зупинилося 1 вересня цього року під час несення служби на Донецькому напрямку.
Віддати шану Герою прийшли рідні, друзі, побратими, односельці та усі небайдужі жителі громади.
Кожен загиблий — це глибокий біль для всіх нас. Кожен загиблий є прикладом громадянського та солдатського героїзму й безмірної любові до України.
Вони Герої вже тільки тому, що змінили звичне життя і взяти до рук зброю в скрутний для країни час. Найбільша скорбота - наші янголи, що повертаються додому на щиті …
Нині ще один синьо-жовтий стяг замайорів над свіжою могилою...
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя!
Вічна та світла памʼять тобі, воїне!
Не забувайте ні на хвилину, що там, де в очі дивиться війна, де смерть лоскоче пазурами спину, і лізе чужоземна сарана - стоїть чийсь син, стоїть чиясь дитина, чиясь частинка серця і душі...
