Сьогодні Згурівська громада знову у жалобі прощається із загиблим земляком Дмитрієм Микитюком
Війна… Слово, яке змінило нашу свідомість і тепер спонукає до переосмислення орієнтирів. Все, що раніше здавалося неважливим, буденним, набрало цінності.
Ми не задумувалися над тим, що щастя – це просто жити, бачити своїх рідних, друзів, прокидатися у своїй домівці, у своїй країні.
Що щастя – це мирне небо над головою.
Тепер ми звикли до життя в чорно-білих тонах, тільки згадуючи барви того, яким воно було до війни! Вдається це вже далеко не всім…
Вороги розбили наше щастя. Зруйнували наше життя. Ми втрачаємо найдорожчих.
Сьогодні Згурівська громада знову у жалобі прощається із загиблим земляком Дмитрієм Микитюком.
Траурний кортеж із тілом Героя на рідній землі зустрічали навколішки…
Рідні, близькі, знайомі та небайдужі мешканці громади зібралися, аби висловити свої щирі співчуття та вшанувати пам'ять Героя, відданого патріота.
Українські прапори, квіти, «живий коридор» на узбіччях вулиць, а разом із цим невимовний жаль та пекучий біль втрати…
Схиляємо голови перед мужністю та відвагою, силою та патріотизмом полеглого Захисника. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку ми не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, землякам, побратимам та усім, хто втратив дорогу людину. Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…
Дякуємо за захист!
Навіки в серцях!
