Порядок спадкування та приватизація нерухомого майна
Право власності - право особи на річ (майно), яке вона реалізує відповідно до закону за своєї волі незалежно від будь-яких третіх осіб. Право власності регулюється Конституцією, Цивільним кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.
Відповідно до ст. 41 Конституції України:
|
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. |
Види права власності:
- приватна власність(ст.325 ЦК України);
- державна власність(ст.326 ЦК України);
- комунальна власність(ст.327 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі певних юридичних фактів, які називають підставами набуття права власності. Поряд із підставами існують і способи набуття права власності.
- підставами набуття права власності є наприклад, заповіт, рішення суду, договір купівлі-продажу, тощо;
- способами набуття права власності є передання речі, державна реєстрація правочину або права тощо.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:
Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом.
|
Важливо! Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 ЦК україни. Незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Незалежно від того, на якій із цих двох підстав отримується спадок, на прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї. |
Отримання свідоцтва про право на спадщину. Місце відкриття спадщини
Згідно статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття, яким є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане.
Іншими словами свідоцтво про право на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця. Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати право власності в Реєстрі речових прав на нерухоме майно у нотаріуса або державного реєстратора органу місцевого самоврядування.
Відмова від прийняття спадщини
Інколи спадкоємці бажають відмовитись від прийняття спадщини, з самих різноманітних поглядів.
Це буває як через борги спадкодавця, так і через якісь інші особисті причини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Якщо відмовляється від спадщини спадкоємець за заповітом, то він має право зробити це на користь іншого спадкоємця за заповітом. Відмовитись від спадку на користь спадкоємця за законом він не може. Натомість спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-якого зі спадкоємців за законом, незалежно від того, до якої черги він належить.
Приватизація державного майна
Приватизація державного майна – це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
До об'єктів малої приватизації належать:
- майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна здатність виробництва основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;
- об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
- акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.
Для здійснення приватизації потрібний певний перелік документів.
Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в органи місцевого самоврядування за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорта всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).
Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.
Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також оплачені квитанції платіжних документів.
Свідоцтво на право власності на квартиру(будинок) підлягає обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після відповідної реєстрації квартира(будинок) вважається приватизованою, а отже приватною власністю, яку можливо продавати, дарувати, заповідати та інше.
Для отримання безкоштовних юридичних консультацій, складення заяв, скарг, документів процесуального характеру, представництва інтересів громадян в суді:
- звертайтеся до Згурівського бюро правової допомоги за адресою: каб.427, вул..Українська,19, смт.Згурівка, Броварський район, Київська область, тел.. 04570-5-14-74;
- телефонуйте за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.
- користуйтесь правовими консультаціями у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/ та мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога».
