Протидія кібербулінгу

Дата: 09.02.2022 14:34

Кількість переглядів: 245

Сучасна людина не уявляє свого життя без глобальної мережі інтернет. Вона дає багато цікавої інформації та можливостей. Людина не завжди усвідомлює, що можна чекати небезпеку у віртуальному просторі. Особливо це стосується дітей, які в даний час проводять багато часу в інтернеті, це: соціальні мережі, онлайн ігри, дистанційне навчання та ін.

Ось тут діти можуть зіткнутися з таким явищем як КІБЕРБУЛІНГ (різновид булінгу) - це «цькування онлайн», що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж, форумів, блогів, онлайн-відеоігор тощо.

Основним місцем поширення булінгу та кібербулінгу є освітнє середовище, саме там, де дитина проводить більшу частину свого повсякденного життя., тому потребує постійної уваги з боку батьків та закладів освіти.

Кібербулінг являється формою психологічного насильства.

Види кібербулінгу:
перепалки – обмін короткими гнівними та запальними репліками з використанням комунікаційних технологій;
нападки – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви, багато смс-повідомлень, постійні дзвінки;
наклепи – поширення неправдивої, принизливої інформації;
самозванство – використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах) задля здійснення від її імені негативної комунікації;
публічне розголошення особистої інформації – поширення особистої інформації, наприклад, шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
кіберпереслідування – приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
онлайн-грумінг – побудова в мережі Інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото.

Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

Потерпілий (жертва) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

Спостерігач – свідки та безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу .

Повідомлення можуть бути в усній або письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

1. невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
2. за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
3. повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
4. повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
5. скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

→ Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність.

→ Звернутися за порадою до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу "гарячу" лінію за номером 0 800 500 225.

→ Звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника навчального закладу.

→ Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до адміністратора сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо до служби підтримки соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка") або натиснути кнопку "Поскаржитися".

→ Звернутися до органів Національної поліції із заявою про вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, варто звернутися до управління/відділу протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції Національної поліції України у відповідній області або направити електронне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Для отримання безкоштовних юридичних  консультацій, складення заяв, скарг, документів процесуального характеру, представництва інтересів громадян в суді:

• звертайтеся до Згурівського бюро правової допомоги за адресою: каб.427,вул.Українська,19, смт Згурівка, Броварський район, Київська область, тел. 04570-5-14-74;
• телефонуйте за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.
• користуйтесь правовими консультаціями у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/ та  мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога».

« повернутися